Порожнина рота-дзеркало захворювань внутрішніх органів.
Лікар-стоматолог, що володіє широким спектром знань, під час огляду порожнини рота може помітити зміни слизової оболонки, характерні для захворювань внутрішніх органів і систем. Іноді зміни слизової оболонки є ранніми проявами захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, крові, ендокринних порушень. Так, наприклад, при серцевій недостатності спостерігається значний ціаноз (синюшність) губ та прилеглих тканин, слизова оболонка припухла, ціанотична (синюшна) в ділянці ясенного краю. На щоках і губах (вестибулярної поверхні губ) відмічаються виразки. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою на слизовій оболонці м’якого піднебіння, порожнині рота, щоках відмічають окремі геморагічні (кров’яні) бульбашки. Пацієнти з патологією серця відмічають відчуття печіння, розпирання, тиск слизової оболонки порожнини рота (неврологічні болі в ділянці зубів ). Значні зміни проявляються на слизовій порожнини рота при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. У пацієнтів з виразковою хворобою шлунку слизова оболонка блідо-рожевого кольору, недостатньо зволожена, стінки язика покриті біло-сірим нальотом, хворий скаржиться на печіння язика, порушення смаку. А при загостренні гастриту, виразкової хвороби, ентероколіту і коліту кількість нальоту збільшується, він покриває всю стінку язика. Виникнення нальоту, як правило, не супроводжується суб’єктивними відчуттями. Припухлість язика є важливою ознакою захворювань шлунково-кишкового тракту. Припухлість язика лікар виявляє при огляді, так як це не супроводжується больовими відчуттями. Проявляється набряк значними відбитками зубів на бокових поверхнях язика, а також збільшенням його розмірів. Відомий зв'язок рецидивучого автозного стоматиту з шлунково-кишковою патологією. Зміни слизової оболонки, як правило, проходять після лікування основного захворювання. Даються рекомендації по догляду за порожниною рота і по раціональній гігієні. При необхідності призначаються ротові ванночки з антисептичними або протизапальними засобами .
Захворювання щитовидної залози. Гіпертиреоз-ураження щитовидної залози, що супроводжується надмірною продукцією її гормону-тироксину. Частіше хворіють жінки. Клінічні прояви захворювання різноманітні, відзначаються враження основних систем організму (серцево-судинної, нервової, сечовивідної), порушення обміну речовин, у дітей-раннє прорізування зубів, у осіб будь-якого віку-висока інтенсивність ураження карієсом. Для дорослих характерна специфічна локалізація карієсу-пришийкова, що багато дослідників пов'язують зі зміною функції слинних залоз. Основним симптомом з боку періодонта (тканин, що оточують корінь зуба) є остеопороз альвеолярного відростка, особливо в білякореневій ділянці коренів багатьох зубів. Це супроводжується порушенням зв'язкового апарату, яке зумовлене порушенням мікроциркуляції, отже рухливістю, зміщенням та випаданням зубів. Часті симптоми в порожнині рота, зумовлені вегетоневротичними розладами: парестезії слизової оболонки, зниження смакової чутливості. Відзначається помутніння слизової щік по лінії змикання зубів, згладженя сосочків язика, осередки десквамації епітелію не тільки на його спинці, але і на слизовій передодня порожнини рота, ясенного краю. Гіпотиреоз-стан, обумовлений зниженням функціональної активності щитовидної залози і недостатньою кількістю його гормонів в організмі. Синоніми-кретинізм, ювенільна мікседема, мікседема у дорослих. Основні клінічні симптоми-набряки, ураження волосся, нігтів, загальмованість, млявість. Розвиваються диспепсичні розлади, зміни серцево-судинної системи. У порожнині рота зміни варьруют в залежності від ступеню тяжкості гіпотиреозу. Для ясен характерна відсутність ознак запалення або виражена кровоточивість, набряклість. Відзначаються також пастозність слизової оболонки губ, щік, збільшення язика, відбитки зубів на ньому. Язик потовщений, щільний, не поміщається в ротовій порожнині, ниткоподібні сосочки гіперплазовані, є макрохейліт. Гіпосалівація, як наслідок атрофії слинних залоз, сприяє появі тріщин, множинного пришийкового карієсу. У дітей зупиняється ріст скелету, в тому числі і лицьового. Прорізування тимчасових і постійних зубів затримується. Захворювання паращитовидних залоз. Паращитовидні залози продукують паратгормон, що бере участь в регуляції кальцієвого і фосфорного обміну в організмі. Залози мають К-клітини, що виробляють гормон кальцітоцін, який гальмує резорбтивні процеси в кістковій тканині. Гіпопаратиреоз виникає або після видалення паращитовидних залоз під час тиреоїдектомії, або при їх функціональній недостатності, що виявляється вже в ранньому віці. Спостерігається порушення функції центральної нервової системи і трофічні розлади: тетанічні судоми, судинна дистонія, непритомність, порушення слуху, зору, втрата ваги, сухість шкіри і ламкість нігтів, розвиток виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки. В ротовій порожнині у хворих дітей відзначається гіпоплазія твердих тканин зубів, порушення кальцифікації дентину. Після видалення залоз дорослі з вираженою клінікою судомного синдрому скаржаться на підвищену чутливість зубів, оніміння ясен, сухість і печіння в порожнині рота, поколювання, тремтіння, посмикування м'язів обличчя, стягування губ, важкорухливості язика. При огляді відзначаються катаральний і атрофічний гінгівіти, осередки десквамації епітелію і згладження сосочків язика. При рентгенологічному дослідженні тканин періодонта виявляються остеопороз міжзубних перетенок, резорбція їх, а в структурі щелеп-дифузне або вогнищеве ущільнененя кісткової тканини. Такі зміни видні на рентгенограмах і в інших відділах скелету (мозаїчний малюнок кістки). В порожнинах зубів знаходяться множинні дентіклей. Гіперпаратиреоз спостерігається при аденомі, гіперплазії і злоякісній пухлині паращитовидних залоз. У хворих розвивається генералізована демінералізація кісток скелета, формуються кісти і гігантоклітинні опухолі. Рівень кальцію в сироватці крові збільшується, а вміст фосфору знижується. Зміни в періодонті зустрічається у 25-50% обстежених. У кістковій тканині лицьового скелету розвиваються кісти, потрібно диференціювати з остеобластокластомой. Таку кісту часто супроводжують рухливість, зміщення і випадання зубів, порушення оклюзії, патологічні переломи кісток обличчя, кістково-суглобові, м'язові болі. При ідентифікації і видаленні гіперплазированної залози, кісти в кістках лицевого скелета зникають.
| Всього коментарів: 0 | |